Підвищення мита на металобрухт призвело до стабілізації роботи металургійної галузі

У своїй колонці на сторінках авторитетного інтернет-видання «БізнесЦензор» Олександр Каленков, глава ОП «УкрМеталургПром», поділився своїми роздумами про ефективність експортного мита на металобрухт. Він зазначив, що такий крок став своєрідним «щепленням стабільності» для вітчизняної металургійної галузі та опорою для гривні.

Каленков нагадав, що процесу обговорення і прийняття рішень по сплаті мита, більше двох років. 15 вересня 2016р. депутати Верховної Ради прийняли рішення про затвердження розміру мита за експорт брухту чорних металів в сумі 30€ за 1 тонну. Термін дії продовжувався два рази, і з початку літа 2018 р. розмір цієї ставки був підвищений до 42€.

«Якщо аналізувати перші 12 місяців роботи підприємств в умовах дії мита, тобто період з жовтня 2016-го по вересень 2017-го, то показники стабільно високі: обсяг виплавки був збережений на позначці 20,7 мільйонів тонн. Другий рік (жовтень 2017р. вересень 2018р.) порадував збільшенням виробництва на 3% (до 21,35 мільйонів тонн). Істотні позитивні зміни введення мита відчули і підприємства електрометалургійної галузі, які переважно займаються переробкою металобрухту: за два роки вони збільшили випуск сталі з 1.17 мільйонів до 1.6 мільйонів тонн, тобто на 37%», - зазначив він.

За словами керівника профільної асоціації, поширення позитивного ефекту поступово охопило весь ланцюжок вітчизняного гірничо-металургійного комплексу (ГМК). Заводи з випуску труб, які закуповують необхідні їм обсяги сталі у підприємств металургійної промисловості, протягом двох років стали виробляти до 1,1 мільйонів тонн продукції, що перевищило попередні показники на 26%.

Олександр Каленков закликав звернути особливу увагу на поліпшення показників роботи підприємств ГМК: багато в чому це було обумовлено тим, що металобрухт чорних металів не вивозився з країни, а використовувався для потреб українських виробників. Згідно з офіційними даними за 2 роки (в період з жовтня 2016-го по вересень 2018-го) на меткомбінати стало поставлятися на 24% більше брухту (поставки зросли з позначки 2,67 мільйонів тонн до 3,3 мільйона тонн).

Каленков розповів, що за цей період дефіцит сировини повністю перекрити не вдалося, однак він суттєво знизився з 20% (725 тисяч тонн) до 2% (76 тисяч тонн), тобто в 10 разів.

Керівник «УкрМеталургПром» акцентував увагу на тому, що експорт металобрухту з України не припинився навіть в умовах збільшення розміру мита. Він наводить такі дані: абсолютні цифри розміру поставок сировини на зовнішній ринок протягом першого року дії мита залишилися незмінними (355 тис. тонн було, і 362 тис. тонн стало). На другому році показники експорту брухту інші: вони виросли на 24%, досягнувши рівня 448 тисяч тонн. За цей час, тобто за 24 місяці, держбюджет поповнився вливаннями від експорту, в 4 рази більшими, ніж попередні показники, збільшившись з 112 мільйонів до 458 мільйонів гривень.

За словами Каленкова, введення експортного мита на брухт металу позитивно відобразилося на підвищенні виробничих показників, але не тільки: зараз це додатковий фактор захисту збереження робочих місць тих, хто трудиться на комбінатах, що займаються виробництвом чорних металів. Їх штат не скорочується, також за 2 минулі роки вдалося домогтися збільшення з/п співробітників підприємств-споживачів металобрухту на 66%.

Станом на вересень 2016 року в середньому працівник вказаного підприємства отримував за свою працю близько 8235 грн, на початку осені 2018 року середня сума оплати праці склала 13 633 гривень. І це набагато вище, ніж рівень зарплат по Україні в цілому.

Президент «УкрМеталургПром» впевнений в тому, що якби розмір мита на експорт металобрухту не був би підвищений, української металургії навряд чи вдалося уникнути катастрофічних наслідків. Каленков підкреслив, що якби мито не було введено, то реальний рівень загрози навис би над 35 тисячами працівників ГМК, державний бюджет не поповнився валютною виручкою в розмірі 3,2 млрд доларів. І такий стан речей міг би спровокувати неминучий обвал курсу національної валюти, що безпосередньо вплинуло б на стан «гаманця» всіх українців.

Отже, підсумки:

• в умовах сплати мита на експорт брухту, вітчизняними металургійними підприємствами з урахуванням переробки 6,485 млн т металобрухту було виплавлено 42 млн тонн сталі;
• суміжні галузі рапортують про зростання виробництва;
• відбулося збільшення податкових відрахувань;
• при своєму, що називається, залишилися і ті підприємства, які займаються експортом: зовнішні ринки було поставлено 0,81 млн т сировини.

«Таким чином, малопомітний, здавалося би, рівень підвищення мита на ділі привів до стабілізації роботи металургійної галузі, і, що важливо, не спровокував коливання гривні і підвищення цін на споживчі товари в магазинах. І це дало підставу для того, щоб українські металурги ратували і надалі за продовження термінів дії мита», - підвів підсумок Олександр Каленков.

Дата створення статті [21.01.2019]