У зв'язку з економічною війною, яку сьогодні змушена вести Україну з Росією, сильно постраждала вітчизняна індустрія, в тому числі і такі базові її галузі, як металургія.
Згідно з аналітичними даними, які були наведені компанією "Eavex Capital" Івана Дзвінки, за період січень-червень 2014 експорт української металургії знизився на 37% у порівнянні з даними за цей же період 2013 року. У цифровому еквіваленті показник дорівнює зниженню металоекспорту з 1,8 млн. тонн до 1,1 млн. тонн.
Про подібну негативну тенденцію також повідомляє Роман Тополюк - аналітик компанії "Concorde Capital". Він підкреслив, що за перше півріччя Україна скоротила на 43% експорт довгомірного прокату (785 тис. тонн) і плоского на 28% (537 тис. тонн) в країни-учасниці Митного Союзу.
Згідно зі статистикою Івана Дзвінки, найбільш стрімкі темпи зниження поставок металопродукції на територію РФ демонструє ДМК ім. Дзержинського - компанія, підконтрольна корпорації "Індустріальний союз Донбасу". За перше півріччя тільки 15 тис. тонн металоекспорту - порівняйте цю цифру з 120 тис. тонн торік. У процентному співвідношенні вона становить 87%.
На ряду з настільки стрімким погіршенням обсягів експорту в РФ великими підприємствами, такі маленькі підприємства як Алчевський меткомбінат демонструють зростання. Даний меткомбінат трохи збільшив обсяги свого експорту до Росії - якщо раніше він становив 228 тис. тонн, то в цьому півріччі ця цифра збільшилася до 229 тис. тонн. На думку Дзвінки, такий плюс в умовах кризи тісно пов'язаний з тим фактом, що даною корпорацією володіють російські інвестори.
«АрселорМіттал Кривий Ріг», який належить індусу Лакшмі Міттала на другому місці за темпами зниження металоекспорту з України у РФ. Його продажі скоротилися на 50% за результатами першого півріччя - з 506 тис. тонн до 255 тис. тонн. Зауважимо, що комбінат взагалі не працював на початку 2014 року, тому виробництво їм продукції було скорочено на 30%.
Підприємства групи «Метінвест» також знизили обсяги експорту на територію РФ: ММК ім. Ілліча - на 40%, «Азовсталь» - на 41%, Єнакіївський МЗ - на 32%, Запоріжсталь - на 19%. Криза не обійшла стороною навіть ДМЗ ім. Петровського, який належить російській компанії «Євраз». Він скоротив експорт на 30% (до речі, це підприємство також простоювало на початку року).
Через небажання виявитися в центрі міжнародного конфлікту, компанії відмовляються коментувати свої збитки і пов'язувати спад обсягів експорту з економічною війною між Україною і РФ. Більше того - більшість компаній знали про те, що рано чи пізно попит на українську металургію з боку Росії знизиться, тому вони готувалися до цього «події» неодин рік.
Сергій Грищенко, який займає посаду віце-президента Української асоціації підприємств чорної металургії прокоментував ринкову обстановку. Він заявив, що щорічний експорт української метпродукції в РФ складає в середньому 3 млн. тонн, але ця цифра ось вже на протязі декількох років постійно зменшувалася. Більш того - Прем'єр-Міністр України Арсеній Яценюк на зустрічі промисловців попереджав про те, що торговельна війна з Росією не за горами, тому потрібно готуватися до неї заздалегідь - шукати нові ринки збуту.
Так як урядом США нещодавно була скасована загороджувальне мито в 116,37% на сталевари, то близько 300 тис. тонн цієї продукції Україна тепер може експортувати в Сполучені Штати Америки. Пропозиція буде цікава в першу чергу АМКР і «Метінвесту», які раніше вже експортували даний вид продукції у США.
Ще 200 тис. тонн Сергій Грищенко рекомендує експортувати в такі регіони як Північна Африка і Південно-Східна Азія. Що стосується Європи, то поки експерт не бачить у ній постійного зацікавленого покупця української металургії.
Також експерти пропонують такий варіант, як переоріентіровка експортних товарів на внутрішній ринок. Приміром, автомобільні листи, які щорічно доводиться імпортувати в Україну близько 1,5-2 млн. тонн на рік, можна використовувати власного виробництва. Як перекрити ще близько 1,5 млрд. тонн - поки, на жаль, питання відкрите, але таємниця його рішення, на думку Сергія Грищенко, криється в оновленні металлофонду України.
Ще один момент - експерт переконаний, що українські металурги самі могли б зайнятися випуском броньованої сталі, яка сьогодні більш ніж потрібна для української армії і при цьому практично на сто відсотків імпортується з країн ЄС і США. Потужностей вітчизняних металургів буде достатньо - необхідно тільки затвердження урядом державного замовлення.
Поки українські металурги тільки думають над вирішенням металургійної проблеми, російські вже щосили працюють над новими проектами з випуску продукції, яка зможе замінити українську. Отож 28 червня «Северсталь» відкрив міні завод на території Балаково Саратовської області. Проектної потужності підприємства вистачить на випуск 1 млн. тонн сортового прокату в рік, а сума інвестицій у даний проект на сьогодні вже становить 23 млрд російських рублів.
Нові потужності щодо виробництва сталі і сортового прокату були введені Новоліпецьким комбінатом (НЛМК), філія знаходиться у Калузі. У 2013 р. підприємство випускатиме близько 1,5 млн. тонн сталі, 900 тис. тонн прокату (в перспективі - до 1,5 млн. тонн). У Ростовській області «Євраз» в 2014 році запустить прокатний стан, потужність якого складе 315 тис. тонн арматури та 450 тис. тонн дрібносортного прокату в рік. За словами Івана Дзвінки, Російська держава активно реалізує проекти щодо заміщення української металургії на ринку Росії. Він переконаний, що українських сталеварів очікує важка боротьба за близькосхідні ринки і ринок Африки. Як повідомляє «Капітал», АМКР вже звернувся до Міністерства економічного розвитку і попросив допомоги в галузі просування української продукції на території Алжиру, де діє 20% антидемпінгове мито.
Дата створення статті []
Просто і вигідно, здача металевого брухту по всій Україні! Знаходимо у нашому КАТАЛОЗІ потрібну металобрухтову компанію свого регіону. Дзвонимо, дізнаємося ціну на металобрухт, домовляємося про умови вивезення/прийому і вуаля, Ви отримуєте грошову винагороду і робите великий плюс економіці та екології.
Державні стандарти України:
ДСТУ (ГОСТ) 4121–2002 "Метали чорні вторинні" та
ДСТУ 3211:2009 (ГОСТ 1639:2009) "Брухт і відходи кольорових металів і сплавів".