В Україні зростає кількість людей, які заробляють на вивезенні металобрухту

Наприклад, Черкаська область, де зруйновано завод з виробництва цукру. Раніше він вважався одним з найбільших в даному районі (Городище). Можна сказати, що все місто тримався на ньому.

Найперша котельня цього заводу була зведена ще в XIX столітті. Незважаючи на те, що завод працював всього понад століття, він і досі продовжує приносити прибуток. Тільки справа в тому, що зараз тут не виробляється цукор, а просто утилізується металобрухт.

Розбір заводу почався вже досить давно, при цьому вирізалося і вивозилося практично все металеве, що було в будівлях. Не так давно хід дійшов ще й до підземних комунікацій.

Не краща ситуація складається на Моївському цукровому заводі, де раніше перероблялося понад 3,5 тисячі тонн буряка для виробництва цукру. Зупинений він був ще в 2014 році і вже тоді почалися спроби розібрати завод на металобрухт. Проте, знайшлися люди, які вирішили захистити своє попереднє місце роботи і навіть почали перешкоджати цьому свавіллю.

Металобрухт "пливе" закордон

Останнім часом, кількість людей, які прагнуть заробити на вивезенні брухту, зростає буквально в геометричній прогресії. Це пов'язано з тим фактом, що тепер його набагато простіше і швидше продати закордон.

Вся схема вивезення металобрухту може бути представлена наступним чином. Дрібні скупники, які можуть обійти податки, передають металобрухт на певні «майданчики». Після цього підставні фірми виписують накладні і передають весь матеріал за кордон за безготівковим розрахунком. При цьому фірми скупники отримують абсолютно нульовий металобрухт.

Як стало відомо, відправна точка перевезення металобрухту за кордон починається у Південному морському порту, який знаходиться в передмісті Одеси. Після цього вантаж йде у Туреччину, долаючи близько 500 кілометрів відстані.

Таким чином, з країни йдуть мільярди гривень, які могли б бути враховані в казні в якості податків. Незважаючи на те, що Туреччина не єдина країна, яка займається імпортом брухту, саме на її частку припадає близько 70% загального експорту.

Збиток для Українського виробництва від нестачі сталі можна сміливо порівняти з заробітком на цьому виді діяльності в селах, так як грабувати починають все більше. Значна кількість заводів відзначає суттєву нестачу сталі. Не виключенням є гірничо-металургійний комплекс заводу «Запоріжсталь», де нестача сталі стає все більш відчутною. Раніше заготовлені ділянки брухту тепер практично порожні.

Відповідно до закону України про експорт металобрухту, будь-який вивіз повинен пройти спеціальну реєстрацію в Міністерстві економічного розвитку і торгівлі. Експорт брухту може бути здійснений тільки у разі задовільного попиту в межах країни. За останній час дефіцит ринку становить 850 тис. тонн. При цьому за кордон пішло понад мільйон тонн металобрухту і все це взято з колись працюючих заводів. Для порівняння, цієї кількості експорту могло б бути достатньо для виробництва близько 100 тисяч кузовів для автомобілів, не однієї тисячі поїздів-експресів або ж 20 тисяч км для залізниці.

Незважаючи на те, що легальна торгівля металобрухтом могла б значним чином поповнити бюджет країни, в Україні існує більш примітивний бізнес, за яким все вивозиться за кордон.

Не так давно в Міністерстві пройшло засідання, на якому було розглянуто питання про проведення реєстрації договорів, укладених на більш ніж 240 тис. тонн експорту брухту. Якщо дана тенденція буде зберігатися, незабаром багато виробництв, основою роботи яких є металобрухт, можуть просто зупинитися. Постраждає при цьому як чорна, так і якісна металургія, які є частиною ВВП країни. Дана проблема стурбувала Парламент. Саме тому вони вирішили прийняти особливий законопроект, згідно з яким за кожну 1 тонн експортованого брухту доведеться платити 35 Євро, а не 10 Євро як раніше. Далі планують ввести додаткове мито на імпорт металобрухту.

На даний момент у Моївці спостерігається істотне скорочення кількості робочих людей. Тільки колишні інженери та майстри все ще сподіваються на швидке відновлення роботи їх підприємства. В іншому випадку їм доведеться шукати роботу за кордоном ...

Дата створення статті [20.02.2017]